У концерті з нагоди 100-річчя Полтавської капели бандуристів візьмуть участь понад 200 музикантів

В області тривають заходи, присвячені 100-річчю створення Полтавської капели бандуристів – одного з найважливіших осередків розвитку бандурного мистецтва в Україні. Заснована у 1925 році, вона стала фундаментом для розвитку професійного бандурного мистецтва та символом української культурної ідентичності. З нагоди 100-річчя колективу в регіоні реалізують мистецький проєкт «Бандурою поєднані долі», кульмінацією якого стане великий концерт у Полтавському академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя за участі понад 200 виконавців, творчих колективів та бандуристів із різних областей, який ррозпочнеться сьогодні, 9 березня, о 17-й годині.

Про це розповіли під час брифінгу в офіційному медіацентрі Полтавщини директорка Обласного методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури Ліна Богодиста, народний артист України, доктор філософії, доцент, в. о. завідувача кафедри бандури Національної музичної академії України (м. Київ) Тарас Яницький і директорка Великобагачанської дитячої музичної школи імені Федора Кушнерика Олена Романенко.

За словами Ліни Богодистої, вищезгаданий проєкт стартував іще в жовтні 2025 року, коли була організована та проведена всеукраїнська конференція. Потім заходи зі вшанування та підтримки національного музичного символу відбувалися в різних форматах щомісяця. Серед них – тематична лекція з концертом у Полтавському фаховому коледжі мистецтв імені Миколи Лисенка, до яких долучився правнук одного з учасників колективу Максим Дашевський, показ фільму «Хоробра сімнадцятка», що відбувся в обласному театрі ляльок, презентація книги Максима Дашевського про його родовід та історію створення капели, яку провели в Полтавській обласній бібліотеці імені Івана Котляревського, й ін.

Розповідаючи про ці події, керівниця методкабінету згадала також про знакові моменти з історії Полтавської капели бандуристів, зокрема про те, що:

  • колектив був заснований восени 1925 року;

  • до складу капели входили звичайні люди: залізничники, викладачі та представники інших професій;
  • багато учасників не мали власних інструментів, тому позичали бандури, навчалися на них грати, самі ремонтували та навіть конструювали інструменти;

  • музичною основою колективу став Полтавський архієрейський хор;

  • полтавська капела згодом була визнана однією з найсильніших в Україні і стала прикладом для створення подібних колективів у різних містах;

  • історія капели відображає історію України:

    • музиканти виступали навіть у часи Голодомору, коли самі були виснажені;

    • у 1930-х роках бандуристи зазнали репресій;

  • серед трагічних сторінок історії колективу:

    • розстріл Гната Хоткевича, одного із засновників капели;

    • 10 років таборів для керівника Володимира Кабачка;

  • капела проіснувала з 1925 до 1934 року, але її вплив був значно довшим;

  • її традиції стали основою для інших колективів, зокрема:

    • Національної капели бандуристів України;

    • Капели бандуристів імені Тараса Шевченка в Детройті (США);

  • саме з Полтавщини почалося ансамблеве та професійне бандурне музикування.

За словами Ліни Богодистої, перший концерт Полтавська капела бандуристів дала 1926 року. Цій події сьогодні присвячено чимало заходів.

«Мистецький марафон охоплює все місто. Уранці 9 вересня розпочався перший захід. Це «круглий стіл» у приміщенні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Там зібралися науковці, які обговорюють, дискутують на тему «Шевченко та Україна». Це перегукується з бандурним мистецтвом, тому що кобзарство – це духовний генофонд української нації, так стверджують дослідники, і його не змогли зламати жодні імперії. По всіх світах нас ідентифікують за кобзою, бандурою, сучасною, такою неповторною, багатозвучною, за нашою писанкою, вишиванкою, за тим, що притамане українцям. У цьому ми унікальні, у цьому ми неповторні й особливі. І я хочу зробити невеличкий анонс: сьогодні на сцені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя відбудеться концерт за участі 200 чоловік. Це великі колективи, знані як у нашій області, так і далеко за її межами: пісенно-танцювальний ансамбль «Полтава» обласної філармонії, хор «Калина» Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, колективи Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Котляревського, народний хор і хореографічний колектив «Джерело», Полтавська капела бандуристів «Любава» Полтавського фахового коледжу мистецтв імені Миколи Лисенка, Полтавська дитяча музична школа №1 імені Плотона Майбороди, колектив Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» імені Раїси Кириченко, колектив Великобагачанської дитячої музичної школи імені Федора Кушнерика», – розповіла Ліна Богодиста.

Окрім того, у концерті візьме участь представник Національної музичної академії України, народний артист України Тарас Яницький. Він підготував для полтавських шанувальників музичного мистецтва два твори – на слова Шевченка, 212-ту річницю від дня народження якого Україна відзначає сьогодні, а також «Пливе кача» на згадку про полеглих українських захисників і захисниць, приурочену до четвертих рокови повномасштабного вторгнення рф в Україну. 

А представники Великобачанської дитячої музичної школи імені Федора Кушнера, за словами її очільниці Олени Романенко, подарують аудиторії «пісню, яка єднає історію кобзарської минувшини та бандурного сьогодення» – твір на слова й музику Оксани Горобченко «Летіла пісня» в аранжуванні харківського композитора Володимира Гейка. На сьогодні цей мистецький заклад – це справжній оберіг національної пам’яті на Полтавщині, у якому живе, передається з покоління в покоління справа славетного земляка-кобзаря, чиє ім’я носить школа. 

Більше інформації про неї, про саму Полтавську капелу бандуристів та заходи з нагоди її 100-ліття дізнавайтеся з відео брифінгу.

матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: